І знову про кохання… День святого Валентина

Сьогодні  ми  поговоримо  про  найсвятіше  , найсвітліше   і  найпрекрасніше  почуття  - про  любов.  Безперечно -  любов  сонце  людських  почуттів,  вона  чудово  змінює  світ  у  наших  очах, виявляє  в  нас  усе  найкраще,  розкриває   красу  людської  душі.

Саме  кохання, любов - джерело  творчого  натхнення  багатьох  поколінь. До  цієї  одвічної  теми  зверталися  художники, композитори  скульптори, філософи,  поети.

Любов, як  сонце, світу  відкриває

Безмежну  велич  людської  краси
І  тому  світ  завжди  благословляє
І  сонце, що  встає, і  серце, що  кохає
( В. Симоненко)

 

Очима  ти  сказав  мені: люблю.

Душа  складала  свій  тяжкий  екзамен.
Мов  тихий  дзвін  гірського  кришталю,
Несказане  лишилось  несказанним.

 Життя  ішло, минуло  той  перон.

Гукала  тиша  рупором  вокзальним.
Багато  слів  написано  пером.
Несказане  лишилось  несказанним.

 Світали  ночі, вечоріли  дні.

Не  раз  хитнула  доля  терезами.
Слова  як  сонце  сходили  в  мені.
есказане  лишилось  несказанним.

Ліна  Костенко

                                           

Без  тебе  світ – це  тьмавий  морок,

Без  тебе  не  біжить  вода.

Без  тебе  кожний  камінь – ворог

Подушка  каменем  тверда.

 

 Без  тебе  сонце -  повне  ночі