Твори переможців Всеукраїнського дитячого літературного
конкурсу
“Творчі
канікули -
«Природа — джерело натхнення та краси»
Дві синички
Дві синички
Дві сестрички
Полетіли до водички
В чашку воду набирали
І у горщик виливали
Є тепер і в нас ставок
Плавать навчатимуть дітей.
Осінь
Вже не цвітуть рожеві квіти
Додолу скинули
дерева
Красу і гордощі
свої
Зникло сонце десь
у небі
Схилило голову
свою
Вже осінь розгортає
листя
В моєму рідному
краю.
Пташиний
сон
Дві пташини на сосні
Співали пісеньку
весні
Ми зимою дуже часто
Бачили тебе у сні
Лікар
тварин
Білченяті та щеняті
Каченяті і курчаті
Дасть пігулку чи відвар
Добрий наш Ветеринар!
«Моя майбутня
професія»
Різноманітність
Хтось думки на холст передає, хтось вибрав шлюпку й запах
моря,у когось дух перехоплює від гірських вершин,а хтось літаком летить у небеса.
Підкорюємо води й суходіл і Марс і Місяць всю землю.
Яким різноманітним і цікавим буває світ професій та людей!
Я пишаюсь, що я українка!
Любіть
Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В. Сосюра
Україна – це земля
де я народилась і зросла,де дала мені життя мати, де навчила пізнавати людей і привила
любов до всього живого.
Як говорив І.Світличний : «Вітчизна - це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна». Я частинка
своєї землі, частинка свого народу, тож почуття які переживає мій край,переживає
і моя душа, переживає моє серце. Кожного дня мій спокій порушує лиш одне питання,
як можна зрадити свій рідний край?Покинути землю де народився, де вимовляє перше
слово, вперше закохався зазнав найбільшого горя? Як можна залишити рідних батька
й неньку, рідний дім і просто свої дитячі спогади?Як забувають глибокий і синій
, наче море небокрай , золоті ниви і безкраї лани? Я люблю свій край, і хочу, щоб
любили його всі інші так , як любив Шевченко, Франко, Леся Українка, любили вічно
й непорушно, трепетно й ніжно, любили,як закликає любити В.Сосюра: «Любіть Україну
у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну!»
Я горда, що доля подарувала мені жити з щирими, відважними і привітними людьми,
з народом готовим завжди прийти на допомогу, підтримати в скрутну хвилину, захистити
від небезпеки.
Я
впевнено можу сказати, «Так . я люблю Україну!»
Я
пишаюсь, що пішла родом з наймилішої і з найріднішої для мене землі, де зросли найталановитіші
на світі люди. Тому любіть і пишайтеся тим де ви вперше побачили сонце, рідних,
друзів, бо як говорив Шевченко : «Нема на світі України, немає другого Дніпра!
Славетний край, де я живу
Мій рідний, славетний край про красу якого.
Пісні лунають у кожному куточку землі і наповнені вони таким змістом, що у всьому
світі в людей лише одна мрія – до України.
Моє серце кожного
дня наповнюється безмежною радістю, коли я лише згадую , що я живу в цій чудовій
державі в якій все таке прекрасне: дерева і птахи, рослини і тварини, сонце і небо.
А який у нас прекрасний народ, які мудрі люди, готові завжди прийти на допомогу,
дати тобі мудру пораду. Недаремно Тарас Григорович Шевченко настільки любив свою
Батьківщину, що був готовий віддати за неї
своє життя, і підтверджують це його слова
:
- Я так її, я так люблю
Мою
Україну убогу,
Що
прокляну святого Бога,
За
неї душу погублю.
І
це й всесвітньо відомий поет у своєму творі «Заповіт» просив людей поховати його на рідній
землі, поховати так, щоб навіть після смерті було видно ті землі де народився ,
ті моменти коли народ порве кайдани і вражою злою кров’ю окропить свою волю і відважно стане в бій .
На
щастя наш народ став вільним і незалежним . І кожного дня я думаю все - таки яка
я щаслива, що народилася на цій землі. Це мій славетний край де я живу!
