Ось  вона! Довгоочікувана!!!  І  яка   чарівна, барвиста, пахне  фарбою… !!!

 Не простий  шлях  у  цієї  збірочки. Дорога  її  розпочалась  із  Всеукраїнського  конкурсу   дитячої  творчості  « Дитячі  історії  про  найголовніше»,  де  отримала  належну  підтримку  і  перемогу,  і  до  гранту  голови  Рівненської   облдержадміністрації  обдарованій  молоді  у  галузі  літератури, театрального, музичного,  образотворчого  мистецтва, хореографії, народного  мистецтва, кінематографії.

   Книжечка – саморобка  « Волошкове  дитинство»  сестер  Анастасії  та  Любові  Бачинських,  вражала  не  лише  змістом,  а  й  чудовим  оформленням.  Прекрасні  малюнки,  витинанки – роботи  обдарованих  дівчат. 

Ось  так  виглядають  розділи  збірки.

 

 
Ось  таке  чарівне  оформлення  має  збірочка

   Беручись  допомагати  дівчатам  в  написанні  проекту,  я  була  впевнена, що   перемога  буде  наша.    Ця   самобутня  збірочка – розповідь  про    звичаї  та  традиції  наших  батьків.  Вона  вчить   поважати  і  шанувати  старших,  любити  рідну  мову,  край, де  народився  і  виріс.

      А  для  мене,  це  не  абияка  радість. Ще  одна  книга   додалась   до  букету  талантів,  які  я  мала  змогу  хоч  трішки  підтримати.

 

 

Та  це  радість  не  лише  для  мене, а  й   для  усіх  тих,  хто  приклав  певні  зусилля , аби  збірочка  та  інші  книги,  які  видані за  кошти  гранту  побачили  світ.

Це  наші  літератори :В. Мазаний, І. Сидорчик, О. Городний   і  «хрещена  мати»  усіх  проектів 

 В. Пінчук.

 

 

Дещо  із  розкішного  букету:

Із  збірки  « Волошкове  дитинство»

 

Живе  в  мені  дитинство,

Живе,  цвіте  і  б’ється.

Біжить, мов  кінь  вогнистий,

Немов  перлинка  в  серці.

Наповнене  красою,

Дзюрчанням  джерела,

Умите  все  росою

І  квітами  добра.

Ці  спогади  найкращі,

Миліші  від  усіх.

Вертають  світ  на  краще

І  добре  для  усіх.

Живе  в  мені  дитинство,

Живе.  Цвіте  і  б’ється.

Біжить.  Мов  кінь  вогнистий,

Немов  перлинка  в  серці.

 

 

 

 

 

Про  вибір.

Олена Булан.  із  книги  « Нитка  реальної  фантастики»

 

Я маю добре-знайомих-але-не-зовсім-друзів, але лише одного цікавого-TOWER-друга.

Я дивуюсь голосом Великої Опери, але приймаю лише хриплий голос чесності.

Я бачу навколо чисті ріки Брехні, але вмиваюсь брудним струмком Правди.

Я гріюсь штучним світлом високовольтних ламп, але замерзлими пальцями розкладаю Багаття.

Я маю в кишені папірці-гроші, але ношу подерті джинси і старенькі кеди.

Я гуляю безкінечними вулицями Міста, але відпочиваю за його межами.

Я бачу Долею розбиті Серця, але вірю і пишу про Мрію.

Я дивлюся на неоновий захід, але відчуваю міріади живих Зірок.

Я Заручник. В’язень. Можливо. Але вибирати ще вмію.

Я РОБЛЮ ВИБІР! І ЖИВУ ЦИМ!

Я будую довгі магістралі свого життєвого шляху, але ходжу побитими стежками.

Я зводжу височенні будинки, але живу на землі.

Я літаю в гості до Місяця, але провідую своїх сусідів.

Я додаю не роки життя, а життя до років.

Я збираю уламки розбитої Мрії, але не зупиняюсь і крокую далі.

Я відвідую фестивалі, але знаю, що справжня музика та, що бере початок у мені.

Я фотографую Щастя, а не сміттєві баки.

Я вмію танцювати вальс, але мій найкращий партнер – осіннє листя.

Я маю велику електронну бібліотеку, але читаю старі та пожовклі книги.

Я ношу протигаз, але не втрачаю Надії ще раз зробити ковток чистого повітря.

Я приймаю світ, але це не означає, що я його підтримую.

Я бачила смерть, але це ще не означає, що померла я.

Вибір – ось хто диригує моєю симфонією життя і саме він є тією щасливою і вічною миттю, що мине.

Занадто багато «я», але це чесно, бо говорити «ми» може лише самовпевнена особа.

Я роблю вибір і змінюю світ із свого маленького «я».

 

    Дуже  хочеться,  щоб  поруч  із  талантом  завжди  поруч  ішли  розуміння,  любов, повага, підтримка, порядність. І  нехай  оминає  талант  заздрість, лицемірство,  двуликість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так, що ж таке талант? На це запитання відповідають  талановиті…

 

ЦВІТУТЬ ТАЛАНТИ

 

Україно, люба! Ти ще жити будеш,
Бо твої таланти золоті ростуть!
Наче квіти красні, ці маленькі люди
На твоєму полі, глянь, уже цвітуть.

 

Посмішки дитячі загорілись ясно,
І ти ще співаєш голосом дітей.
Україно, мила! Ти вже родиш рясно!
Створюєш майбутнє із малих людей!

 

О, моя Вкраїно! Ти вже відродилась,
Світ новий відкрила для своїх дітей!
Глянь як твої віти рясно розпустились
Для нового щастя, для нових ідей!

 

Рідна Україно! Це дарунок неба,
Ці нові таланти дав тобі Творець!
І скажи, кохана, що тобі ще треба?
Вже лунає пісня прямо із сердець.

Богуслав

Талант

 

Талант співати і талант творити,
Це для людини — божий дар!
Талант безмежно світ любити
Й життєвий витримать удар...
Комусь дається він відразу,
Не треба й ритися в собі.
Із розумом й красою разом,
Комусь — у довгій боротьбі.
Але з талантом світло жити,
І легко по землі іти.
Талант нічим не замінити
Без болю і без гіркоти.

 Н. Красоткіна

 

Талант — це здібності природні

 

Талант — це здібності природні,
Обдарування, справжній хист.
Хоч ти не бачиш їх сьогодні,
Бо ще малий на вік і зріст,
Та є в тобі обдарування,
Вони у кожного з нас є.
Лише потрібне намагання
Знайти в своїй душі своє.
Ну, щось таке, що серцю миле,
Що ти робив би день і ніч.
І був від цього ти на крилах,
Й завжди б летів зорі навстріч.
Це може бути що завгодно:
Малюнок, пісня чи шиття.
Те, що для серденька природно,
На що поклав би ти життя.
Ти можеш гарно танцювати,
А чи ростити десь сади,
Плести гачком, вірші складати,
Але без діла не сиди.
Талант — це здатність те робити,
Чому тебе ніхто не вчив.
Талант, як сонце щиро світить,
Лише в собі б його відкрив.
Якщо відкриєш дар у себе,
Його відразу розвивай.
Не жди, що прийде манна з неба,
І від безділля не страждай,
А вчись, працюй, трудися в поті,
Щоб дар, талант свій зберегти.
І щогодини будь в роботі,
Щоб краще вміти і змогти.
Тоді талант розквітне щиро
І будеш ти на висоті.
З собою будеш жити в мирі,
Все буде добре у житті.
Талант — це дар, будь вдячний долі,
Якщо його знайдеш в собі.
Тому старанно вчися в школі,
Будь у постійній боротьбі.

 Надія Красоткіна

 відомі і мудрі люди.

 

Талант – як породистий кінь, і необхідно навчитися керувати ним, а якщо смикати вуздечку в усі сторони, кінь перетвориться на шкапу…» М. Горький

 Здатним заздрять, талановитим шкодять, геніальним - мстять.

Нікколо Паганіні

 

У геніальності 1% таланту і 99% праці.
Томас Алва Едісон

 

Геніальність недбала, вона, по самій суті своїй, завжди кваплива. Генію не до витонченості ...
Макс Бірбом

 

 І  талант може звалитися не на ту голову.

(О. Самойленко

 І у бездарності є талант: уміння оточити себе ще більшою бездарністю.

 (О. Круглов)

 

Талант — це як гроші: зовсім не обов’язково його мати, щоб про нього говорити.

 (Ж. Ренар)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У  що  ми  сьогодні  віримо? У  чому  зневірились?  Що  є  основою  духовного  світу  сучасника? Що  тримаємо  ми  у  собі  закритим  від  усіх  в  потаємному  куточку  душі?
І  отаких  запитань  у  нас  дуже  багато, а  відповіді  різні. У  наших  душах  ховається  як  добро    так  і  ненависть  і  зло,  Віра,  Надія, Любов.
Віра  і  Надія  живуть  у  кожному  з  нас. Саме  ці  відчуття  живуть  з  нами завжди  і  всюди.
Віра  і  саме  віра  змушує  нас  творити,  діяти, жити....
 Завісу  у   потаємну  кімнату  своєї  душі  відкрила  для  нас  Наталя...

Я дякую Тобі, Господь!

 

Весна прийшла…

Землі подарувала перші квіти,
Деревам листя, щоб раділи діти.
Ну , а господарям дала погоду,
Щоб восени багато мали плоду.

 

Я дякую Тобі, Господь, за весну.
За цю прекрасну , пору цю чудесну.
І дай, щоб ми у наших серцях мали
Завжди весну, а не зимові ті кандали.

 

І Твій вогонь, що здатен всіх зігріти
Могли ми, щоб і з іншими ділити.
А Тобі слава нехай лине до небес.
Ти наш Господь, що вмер і знов воскрес!

І наші серця своїм полум’ям зігрів
Та Святим Духом щедро наділив

АМІНЬ

 

 

 Янгол поруч

 

Янгол поруч зі мною.

Він зі мною іде.
Й крижаною зимою ,
Й коли вітер гуде.

 

Мій Янгол не спить,
Не дрімає ніколи.
Від страху не тремтить.
Не боїться нічого.

 

І коли стає тяжко
Він за руку тримає.
Ніжно, лагідно так,
Він мені промовляє :



"Ти не бійся нічого.
Я з тобою завжди.
Янгол твій з тобою поруч.

Ти не бійся , іди. “

Дружбу нам потрібно шанувати.
Дружбою потрібно цінувати.
І за тридцять срібняків не продавати,
Як Іуда Ісуса тим солдатам.

 

Я ціную Твою   дружбу , Ісусе.
Ні за що її не проміняю .
І з огнем Твоїм я з кожним поділюся.
Хто захоче мати вічне щастя в раю

 

   

 

                              Нові  знайомства  для  Вас

                          Шкуратова  Наталія 

  Весела, відкрита  та  енергійна. Від  неї  ллється  тепло  та  ніжність. Вона,  неначе     сонячний  промінчик,  що  зігріває,  надихає,  піднімає  настрій. Ось  така  вона,  наша  Наталя.

Наталя - одинадцятикласниця  Володимирецького  районного  колегіуму. Вона  не  лише  закохана  в  поезію, а  й  сама  пише.

Отже,  поетичний  зорепад  від  Наталі...

 

 

 

Україно!

О, Україно, знедолена ненька,

Скільки тобі довелось пережить !

Читаю часами книжки старенькі:

В очах стоять сльози , а серце болить.

Єднаймося, браття , у тяжку годину.

Тримаємось разом за руки всі ми.

Молімося, сестри , за батька і сина,

Щоб більше не плакати жінці-вдові.

І не голосити над тілом солдата

Та гіркії сльози з очей не ронить.

Щоб квітки живому , живому віддати

За те , що зміг мир нам  у битві відбить.

 

В Пам’ять Михайлу Дубову

 

Ти вірна дитина Полісся!

Ти син українських батьків!

Розмова у тебе ,,не пісна,,

Тож пам'ять тобі навіки.

Ти мріяв побачити чисті,

Не радіаційні ліси,

Щоб линула пісня-щедрівка,

Пройтися по чистій росі…

Твій дух , патріота, витає,

Хоча тебе з нами нема.

І голосу твого відлуння

Ще чує поліська земля.

 

 

Для  дітей

 

Вепр

У далеких джунглях десь

Заблукав могучий вепр.

Дужий, сильний у двобою,

Має ікла він за зброю.

Тож, мисливцю, ти дивись.

Вепра цього стережись!

 

 

 

Пудель - артист

 На арені якось раз

Виступав артист Тарас.

Біля нього помічник –

Добрий друг і витівник.

Дасть команду :” Раз“ Тарас

І собака гавкне враз.

Він собачці каже:” Двас’’

Пудель лапу підійма.

Вміє цуцик виступать,

Вміє вузлик зав’язать.

Ось такий він чарівник,

Білохвостий витівник.

 

 

Зайчики

Зайчики – стрибайчики кудись все поспішають,

Сонячні теж зайчики кімнатою стрибають.

Зайчики – стрибайчики від людей ховаються,

Сонячні теж зайчики з малюками бавляться .

Ось така різниця, ніби небилиця

Є між двома зайчиками:

Зайчиком – стрибайчиком та сонячним теж зайчиком.