Популярні публікації

четвер, 26 грудня 2013 р.

Поезія звучить мені, як музика


Поезію  можна  любити  або  ж  не  любити…  У  кожного  свої  смаки  та  вподобання . Це  звичайно  ж  так.  Так  хочеться  бодай  трішки  прокрити  двері  для  вас,  друзі  у  цей  чарівний  та  неповторний  світ. Можливо,  ви  полюбите  його  і  вже  зайдете  у  нього  широко  відкривши  двері   уже  не  крадькома  а  впевнено  і  назавжди.
     Хочеться,  щоб  ви  прочитали  і  осмислили  поезію   колишнього   колеги,  бібліотекаря   ПШБ  села  Нетреба   Івана  Степановича  Катрука,  серце  якого  перестало  битись  а  вірші  живуть  серед  нас. Прості,  про  просте  та  залишають  в  душі  відчуття  потрібності    людського  життя, його  значущість  та  неповторність.

Кредо
Поетом  бути - це  уміти  бачить,
Як  бродить  сік  у  прожилках  листка.
Поетом  бути - це  для  мене  значить
Робота  каторжна,  поденна, нелегка.

Писати  так, щоб  хоч  один  рядочок
У  серце  людям  глибоко  запав.
Щоб  слів  моїх  серпанковий  віночок
Не  зник  безслідно, даром  не  пропав.

Словами,  хай  не  дуже  голосними,
Творить  літопис  нашого  життя.
Іти  вперед  дорогами  ясними,
Боротися  за  краще  майбуття.

Писати  так, щоб  люди  хвилювались
Сміялися  чи  плакали  вони.
Хвалили  б  там   або  критикували
Та  щоб  лише  байдужі  не  були.

В  цім  - сенс  буття,  і  я  надію  маю
В  своїм  житті  такі  ключі  знайти,
Якими  людські  душі  відкривають-
Ключі  любові,  ласки  й  доброти