Популярні публікації

пʼятниця, 29 серпня 2014 р.






                               Дорогі  школярі!!!

    Прийміть  щирі  вітання  із  Днем   знань!!!
    Великих  вам  здобутків,  відмінних  успіхів     у          навчанні  і  мирного  неба!!!!!!!



                                       Щоб  пізнати  Землю  нашу,
                                       Знати  все  на  світі  краще,
                                       Щоб  любити  край  свій  рідний,
                                       Ключ  від  знань  вам  необхідний.
 
 
 
Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися, голубко, хай розум не спить,
 Хай серце і воля, і дух росте в силу,  
      Хай книжка розкрита любові навчить.
    Учися, дитино, бо світ сей не батько –  
    Широкий, розлогий, мов поле в степу;
          Знайти в нім дорогу той певно потрафить,
Хто власну в майбутнє торує тропу!
Учися, дитино, бо доля – не мати
  Шукать її треба, – сама не прийде;
Лиш той її має, той щастя зазнає,
   Кому розум сонцем в голівці зійде!
Учися, дитино. Бог буде з тобою,
З любов’ю тебе шануватиме світ.    
   Учися, щоб сіять добро поміж люди,
    І житимеш вічно, не згине твій слід!
Учися, дитино, бо вчитися треба;  
             Шукай сонця правди, хай розум не спить;
  Того що навчився – воді не залити,   
      Не взятий розбоєм, вогнем не спалить!
 
 
Молитва  перед  наукою
 
 
 
 
          Боже, Отче,  взносим  руці,
         Дай  нам  сили, дай  охоти,
Помагай  нам  у  науці
Всякі  труди  побороти.
          Дай  навчитись  нам  у  школі,
Як  у  світі  чесно  жити,
Як  добути  щастя, долю,
І  тебе, Святий, славити.
Нашу  працю  і  забаву
      Зволь  з  небес  благословляти,
     Дай  нам  вирости  на  славу,
Щоб  зраділа  рідна  мати.
 

 
 
 

середа, 20 серпня 2014 р.






                             З  Днем  Незалежності , Україно!!!
 

 
24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
 
 
 
          Терниста  дорога  до  незалежності  у  творах  письменників                                                         Рівненщини
 
 
                                  У  мальвах  крові  наша  давнина
                                  Калиною  на  вицвілій  сорочці!
                                 У  спалахах  кривавого  вина –
                                 Сльозою  незагойною  на  оці.
                                                                         Іван  Сидорчик
 
                Український  мотив
Нас  повінчать  хотіли  із  ординцями,
Щоб  ми  всі  заблудилися  в  імлі,
А  ми  були  одвіку  українцями
На  українській  лагідній  землі.
 На  цій  землі,  що  зветься  Україною,
У  тім  краю, що  нам  він  дорогий,
Що  світить  і  цвіте  у  світ  калиною
Через  морози  навіть  і  сніги.
 Нас  не  купили  злотими  й  червінцями
Сьогодні  й  вчора  і  давно  колись,
Ми  будемо  довіку  українцями –
У  яничари  ми  не  подались.
 Хоч  наші  дні  нам  повнились  недолями,
Та  час  лихий  лунав  удалині.
І  наша  доля  зводилась  тополями.
У  синь  небес  у  золоті  ланів.
Василь  Басараба
 

Україні

Ти  моя  Рогнідо  непрочна,
Україно  зболена  моя!
Хоч  банальним  бути  і  не  хочу,
Але  теж  згадаю  солов’я
Як  тобі,  вколисаній  ночами
Солов’ями  в  стишених  гаях,
Та  й  стогналось,  чень,  під  нагаями
Україно  зранена  моя?!

Витримали  все! І  поторочі
Не  струїли  диво - солов’я…
О  моя  Рогнідо  непорочна,
Україно  зболена  моя!
Петро  Велесик.


Я  бачив  тих,  що  вміли  помирати.
За  Україну  йшли  на  смертний  бій,
За  неї  йшли  за  грати  і  на  страти.
Вони  живі  у  пам’яті  моїй.

 Ще  тільки  сонце  сходило  над  ними.
Були  вони  безстрашні, молоді,
Завзяття  їх  мене  заполонило
І  дух  їх  передавсь  мені  тоді.

 
І  вже  ніщо  з  тих  пір  не  підкупило,
Щоб  образ  їх  затьмарити  святий,
Він  додавав  упертості  і  сили,
Допомагає  діяти  й  рости.

 
За  ними,  за  провісниками  волі
Таємні  торувалися  стежки,
Слова  переливалися  із  болю…
І  прагнень  тих  діждалися  таки!

Степан  Бабій

 
Справжність


Хто не заносив рук на цей народ

З мечами, ятаганами, хрестами…
  А скільки тут перетопталось орд,
  І кожен зайда свою міту ставив.

Але народ упертий – і живе!
Хоч був і змасакрований до крові,
   Та лади кароокі, чорноброві
  Нам плем’я в дім приводили нове.

На перепуттях епідемій, війн,
На перехрестях чортової долі
  Підводився, ставав до плуга він
  І пісню зачинав од радості і болю.

Степан  Бабій

Вірю  в  майбутнє  твоє, Україно!

Я не питала зірок і астрологів,
Я не питала «умів – політологів»,
  Я запитала у просторів рідних:
-Яке ж майбутнє моєї Вітчизни?

Прошелестіли ліси мені тихо:
-Радість і втіха, радість і втіха…
Хмарки легеньким дощем прошуміли:
-Воля і щастя, яких так хотіли.

Жито колоссям тужавим хитнуло –
Рук роботящих турботу відчуло.
А як закінчиться жнивная днина,
Прийде достаток в кожну родину.

Шахти Донбасу, заводи Волині
Силу й могутність створять країні.
І об’єднається Захід зі Сходом.
Ставши одним українським народом.

Щоб ці надії не канули в Лету
Й сили знайшлися для вільного злету,
Треба, щоб вірила кожна людина
В гідне майбутнє твоє, Україно!

Оксана Андрусік

                                                                   Фотомиттєвості  
                 " А  ми  просто  українки..." від    Юлії  Дяк
 
 


 

та  Віталія   Босика
 
 
 
 







 

 
 
 
                Любіть  Україну, всім  серцем  любіть,
                 І  вічні  ми  будемо  з  нею.
                                          В. Сосюра