Популярні публікації

понеділок, 29 вересня 2014 р.

 
 
 

До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!

Високий дух летітиме далеко…

Аби сказати: «Зупинися, мить!»

Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»

 

Дорогі бібліотекарі!  Шановні  мої  колеги!!!
Одвічні  володарі   книжкового  царства  та  незбагненного  та  розкішного  світу  журналів  та  газет  !!!

Вітаю Вас з Всеукраїнським днем бібліотек. Бажаю Вам міцного, міцного   здоров'я, довголіття, сімейного затишку,  та  багато, багато   вдячних  користувачів.
 
Життєвий  ритм  бібліотекаря
 
Бібліотенкр - трудівник,
Він  завжди  працювати  звик,
Це  добре  ми  всі  знаємо,
Давайте  ж  завітаємо
В  бібліотеку  для  дітей -
Дім  нових  сюжетів  та  ідей.
Тут  чудова  атмосфера,
Тому  й  росте  монстера,
Чудова  й  велична,
До  дітлахів  звична.
Не  кожна  ворожка  напевне  знає,
Як  бібліотекар  день  починає.
З  чашечки  кави?
З  перегляду  газет?
Або  ж  вивчає  книжковий  етикет?
Щоб  чемно  читача  зустріти
Та  мягко  з  ним  поговорити...
Та  ні, який  же  ви  простак!
Не  читає  він  газету,
Ке  вивчає  етикету,
А  день  свій  починає  з  "марафету".
Поправить  зачіску, підведе  брови.
І  вже  готовий  відразу  до  розмови...
Вам  що  подати?
Про  що  ви  любите  читати?
Поезію...
Тоді  я  вам  запропоную  Костенко,
Рильського...
Й  Тичину?
І  так  ось  день  весь  без  упину...
Ой! Чотирнадцята  година,
За  планом -
Краєзнавча  вікторина!
І  тут  закрутилось - загуло!
Ху!  Чудово  наче  все  прйшло...
 
О! А  це  наші  таланти,
Віртуозні  музиканти.
Їм  би  сонечку  радіти!
А  вони:
Нам  треба  Ліст...
І  звичайно Бах?
І  посмішка  на  губах...
Та  звідки  ви  все  знаєте?
Думки  наші  читаєте?
Ой  ні, це  досвід,  діти...
Роки...  То  вам  іще  радіти...
 Я  " Острів  скарбів"  хочу  узяти...
( Знала  б  я  любий,
Де  острів  цей  шукати,
Так  не  вистачає
Мізерної  зарплати!...)
 
Цілий  день  отак  в  книжках,
Чай  і  кава  вже  в  думках!
А  пахучий  бутерброд
Так  і  проситься  у  рот.
 Аж   тут  дівча  стоїть:
- Я  ось  закохалась,
Прошу, допоможіть!!!
- Тоді  " Царівну"
Кобилянської  візьміть.
Щоби  упоратись  з  думками,
Що  обсідають  вас  ночами...
- І  напевне  справді  так!
У  цьому  сенс!
Не  бібліотекар  ви. А  екстрасенс!
- Для  мене  щось  цікаве
Про  розвиток  науки...
- Ж журналу,  книжок  чи  газет?
Можливо, спробуй  Інтернет.
- До  Інтернету?  Це  чудово!
Я  ще  до  вас  прийду  обовязково!
- Ох  Андрію, Андрію!
Книга - це  товариш  твій,
Берегти  її  умій!
 - Берегти  то  я  умію...
Просто  руки  я  не  мию!
 
Кінця  робочий  день  вже  добігає,
Втомивсь  бібліотекар,
Піт  втирає...
 
 
 
 
 

пʼятниця, 26 вересня 2014 р.

 
 
Дорогі   друзі!!!
Щиросердечно  прошу  Вас,
підтримати  світлину  Володимирецької  РДБ   
 
 
    Фотоконкурс  від  фундації  Дарини  Жолдак                  " Читай      усюди" -  Українська  бібліотечна  асоціація   за   посиланням
             :http://zholdak.org/our-causes/biblio/


            Конкурс  проходить  до   29 вересня.

пʼятниця, 12 вересня 2014 р.


 

 
          Хочемо миру, хай буде мир.
Пісня лунає і сміх,
Хай сонечко сяє,
Хай світить в наш двір,
Сонце хай сяє для всіх.

Питання МИРУ сьогодні найголовніше, найболючіше  для   усіх  жителів,  я  думаю,  не  лише  України. . Болить  серце,  плаче  душа…  Ну  як  це  могло  статись,  як? Хочеться  плакати,  ридати,  вити  від  того, що  відчуваєш  себе  безсилим    не  лише  перед  смертоносною  зброєю,  а  й  перед  людською  жорстокістю,  ненавистю  та  зрештою,  байдужістю.
   Подивіться  в  дитячі  очі,  загляніть  у  душу  вдів  та  матерів,  які  повтрачали   своїх  соколів – синів. Відчуйте,  як  плачуть  вони, як  просять  у  Господа  Бога  миру  для  нас  усіх, розуміння  та  людяності.
У Міжнародний день миру я закликаю   тих,  хто  розпалює  ворожнечу   прислухатись  до  благань  матерів,  до  благань  дітей  та  усієї  спільноти  відкинути  всі  непорозуміння  та  сісти  за  стіл  перемовин.  І  нехай  між  вами  буде  лишень  голуб  миру.
 
       Поезія - це  голос  істини,  голос  правди.Тож  давайте           дослухаємось  до  поетичного  слова.
 
  Загине  світ!  Безумством  і  війною
Потоптано  його  найкращий  цвіт;
Свариться  хаос  чорною  рукою:
Загине  світ!
О  бідне,  бідне  серце!  Безліч  літ
Ти  билось  марне  з  темрявою  злою
І  марно  в  ній  ростило  злотний  міт
Вже  бурі  ринуть  дикою  ордою
Ревуть  і  стогнуть, рвуть  замки  воріт.
Страшної  помсти  час, повитий  тьмою
Загине  світ!
Орест  Михайло
Плуг

 ( Балада)
Меч  заржавілий  знайшли  на  полі,
Скували  плуг  із  меча  поволі,
А  в  нашім  дні, як  стару  прикмету,
Плуга  того  віддали  поету.
Став  він  із  плуга  іскри  кресати,
Стали  століття  в  нім  воскресати:
Поле  і  жниці  десь  на  світанні,
Гнів  і  сльоза  на  людськім  диханні;
Білені  роси  попід  пожарами,
Пісня  мужича  з  очима  карими.
Плуг  той  живе  не  в  ганебнім  зреченні
В  залізній  мові,
В  залізнім  реченні!
Малишко  Андрій



Що  сказало  сонце
Спитала птаха в сонця,
В прозорій вишині:
– Де небо найчистіше?
Де краще жить мені?
А сонце усміхнулось Заграло у росі:
– Лише під мирним небом Щасливі ми усі!
Спитала квітка в сонця:
– Коли мені цвісти?
Щоб ти для нас тепліше Світило з висоти?
А сонце усміхнулось
Заграло у росі:
– Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом,
Лише під мирним небом
Щасливі ми усі!
Спитали діти в сонця:
– Як мир нам зберегти?
Щоб в злагоді і щасті Жили і ми, і ти?
А сонце усміхнулось:
– Ми — як одна сім'я.
Коли щасливі птахи,
Коли щасливі квіти,
Коли щасливі діти, —
Щасливе з вами я!
(М. Сингаївський




Путі-дороги перехресні
верстали прадіди й діди
 назви нам земні й небесні
лишили в мові назавжди.
Ті - крем'яні лани орали,
ті - полювали дичину,
а ті - по сіль дорогу знали
у Крим або в Галичину.
 Ось відкіля з земними збіги
в космічних назвах без кінця;
сузір'я там - Граблі, Чепіги,
Візничого, Орла й Стрільця!
Котрийсь поет із предків наших,
що гречку сіяли в полях
і їздили по сіль на мажах,
у небі взнав Чумацький Шлях.
О ця туманна світла смуг
в безмісячну прозору ніч!
І щем, і радість в ній, і туга,
і вічна загадка сторіч…
А ген - накат в імлистих блисках -
мов припорошений узвіз. -
І сім отих зірок великих
в народі звуть - Великий Віз.
  Сіяє в будні він і в свята
й несе цю назву недарма:
чотири зірки - коліщата,
три - війя - дишло до ярма.
А що за зірочка-мигачка
біля середньої блищить?
Маленька зірка - то Собачка
за возом назирці біжить.
 Женеться, злюще, дзявулисте,
біжить притьмом, не попуска -
сирицю хоче перегризти,
що кріпить дишель до візка.
Спинити дума колісницю
завзятий цуцик-бігунець:
коли перегризе сирицю -
настане світові кінець…
 Та ми говоримо усюди,
що треба вічно в мирі жить.
А цю легенду склали люди,
щоб дужче світом дорожить!

(Дмитро Григорович Білоус)

 
  Сьогодні  про  мир  мріють    не  лише дорослі  а  й  діти. Щемить  душа,  коли  читаєш  оці  дитячі  рядочки,  в  яких  страшна  туга  за  мирним  небом, за    всім  отим  безтурботним життям,  що  було  до  війни.  Адже  це  страшне  слово  « війна»  ввійшло  в  кожну  домівку  страшною  примарою,  яка  назавжди  відбирає  таких  рідних  для  нас людей!
 
 
Діти  так  хочуть  миру!!!!

 Вони  не  хочуть  війни!!!

І  надіються,  що  їх  почують!!!
 
Війна  і  мир.
Такі  два  різні  слова…
Війна  це  жах, це  кров  і  горе,
Це  плач  людський,
Страждання,  горе, муки…
Я  хочу  миру, спокою, бо  знаю,
Що  мир – це  тиша, радість, мрії

М. Левчук. Місто  Рівне. 3  клас.



Слава  і  подвиг –
Це  марево, зірка.
За  ними  не  варто  сліпо  іти.
Наше  життя – воно  найцінніше.
Чому  ми  не  вміємо  його  берегти?

Б. Липич. 4  клас. Шепетівська  школа – інтернат

Ми  не  хочем  воювати,
Поховали  всі  гармати.
Ми  не  прагнемо  до  бою,
Знищили  страшну  ядерну  зброю.

 Тож  нехай  усі  держави
Відкладуть  всі  інші  справи,
Й  знищать  зброю  і   ракети,
Щоб  зберегти  життя  планети
Ні  війні!
Лиш  мирне  небо!
Ми  за  мир!
Війни  не  треба!

А Кукла.3 клас.
Володимирецький  районний  колегіум.

       Ми  за  мир!!!
 
 
 
 
 
 
 







  





 
    Ми  не  хочем  війни!!!
 
 
 

 

                Боже,  великий, єдиний

                Нам  Україну  храни