21 лютого Міжнародний день рідної мови

ВІРШІ НАШОГО ДИТИНСТВА

Іван БАГРЯНИЙ

РІДНА МОВА

Мово рідна!

Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, —

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово — крик любови,

Сміх і радість немовляти —

Неповторне слово «М а т и» —

Про життя найперше слово...

Друге слово — гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлій, —

Звук «В і т ч и з н и» неповторний

І простий, і предковічний...

Ну, а третє слово — «М и л а» —

Буря крови, пісня рвійна

І така, як пах любистку,

І така, як мрійка мрійна...

Перейшов усі світи я —

Є прекрасних мов багато,

Але п е р ш о ю, як Мати,

Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, р і д н а м о в о !

Мово — пісня колискова.

Мова — м а т е р і у с т а.

Варвара ГРИНЬКО

РІДНА МОВА

Сію дитині

В серденько ласку.

Сійся-родися

Ніжне «будь ласка»,

Вдячне «спасибі»,

«Вибач» тремтливе, —

Слово у серці —

Як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,

«Світлої днини!» —

Щедро даруй ти

Людям, дитино!

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата.

Любов ЗАБАШТА

РІДНА МОВА

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

Олександр ОЛЕСЬ

РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?!

Рідна мова! рідна мова!

Що в єдине нас злива, —

Перші матері слова,

Перша пісня колискова,

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій,

І в вітчизні дорогій

Говоритимем чужою?!

Краще нам німими стати,

Легше гори нам нести,

Ніж тебе розіп'ясти,

Наша мово, наша мати!

Ні! В кім думка прагне слова,

Хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить:

"В рідній школі рідна мова!"

І спасе того в недолі

Наша мрія золота,

Наше гасло і мета:

Рідна мова в рідній школі!

Максим РИЛЬСЬКИЙ

МОВА

Треба доглядати наш сад

Вольтер

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

1956

Микола ТИМЧАК

РІДНЕ СЛОВО

Данило КОНОНЕНКО

Над старими яворами

Білих буслів білі діти

Зранку-раночку дзьобами

Вчаться рідно клекотіти.

І рідненько тьохка в лузі

Соловей до солов'яти,

А мене навча матуся

Рідним словом розмовляти.

 

ВІК УКРАЇНУ ЛЮБИ

Сонце голубить калину,

Вітер колише дуби.

Сину мій, рідна дитино!

Вік Україну люби!

Далеч шумку тополину,

Степу дзвінкі голоси.

Сину мій, рідну Вкраїну,

Вік біля серця носи!

В грізну тривожну годину

В дзвони на сполох дзвони!

Сину мій, рідну Вкраїну

Від ворогів борони!

Мову свою солов'їну —

Мамину пісню-розмай,

Сину мій, рідна дитино,

Не забувай!

 

УКРАЇНСЬКА МОВА

(Уривок)

Щира втіхо — рідна мово,

Краю отчого окраса!

Є в тобі вогонь Тараса —

Щира втіхо — рідна мово,

Розквітай же барвінково

У саду нового часу.

Щира втіхо — рідна мово,

Краю отчого окраса!

Краю батьківського пісня

Невмируща, незрівнянна:

Ти, мов ружа полум'яна,

Краю батьківського пісня.

З нами ти і нині, й прісно,

Квіт повік твій не зів'яне.

Краю батьківського пісня,

Невмируща, незрівнянна. 

Вірші про українську мову

 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

 « Бринить, співає наша мова…»

 Мова — це неоціненний божественний дар, який дано людині. Вона супроводжує нас від самого народження й аж до смерті .У щоденній практиці спілкування не обійтися без мови. І навіть коли ми думаємо, в пам'яті відтворюємо відомі нам слова і фрази. Власні думки формулюємо і передаємо за допомогою мови. Світ пізнаємо через мову, бо в ній нако­пичено життєвий досвід попередніх поколінь. Через мову ми впливаємо на емоції та почуття людей, формуємо їхні естетичні смаки. За милозвучністю наша мова визнана вченими другою (після італійської) серед європейських мов.

 

Ой яка чудова українська мова! 
Де береться це, звідкіля і як? 
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва, 
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак, 
І така розкішна і гнучка, як мрія... 
Є в ній хурделиця, віхола, 
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. 
Та не в тому справа, що така багата. 
Помагало слово нам у боротьбі, 
Кликало на битву проти супостата 
Та звучало сміхом на полях плаката, 
І за все це, мово, дякуєм тобі.

 

  Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, але може на краще  поміняти саму себе.. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

Зі святом Вас, шановні добродії, зі святом, шанувальники рідного слова !

"Я обіцяю пам"ятати вас" до Дня Пам"яті Героїв Небесної Сотні

Дощем і снігом небеса ридали,

Летіли кулі снайперські в серця,

Небесна сотня в небо відлітала

У вічність, до Небесного Отця!

І голосили небеса вітрами,

Вставав народ за янголів у бій,

Вони крильми от там стоять над нами,

І кожен з них у пам’яті живий!
                24.01.2021

Британ Галина Ярославівна

 

“Змучений ангел”

Тихо плакала ніч за вікном,

Розриваючи тишу надвоє,

Біля ліжка, з підбитим крилом,

Ангел зраненого героя…

Вчора обстріл, він мужньо стояв,

Відганяючи кулі злобні,
Нині тільки на мить задрімав,
Знову бій, знову бій холодний…

Затуляв від вогню бійця,
Огортав на морозі теплом,
Таки ранили… Біль… Швидка…
Ангел поруч з підбитим крилом…

Цілу ніч хірург у лікарні,
Над героєм старанно трудився,
Поруч тихо зморений ангел,
За героя невтомно молився…

«Все, закінчили, буде жити»,-
Тихо мовив хірург над ранок,
В очі ангелу подивився :
«Дай і твої зашию рани…»

Здивувався змучений ангел:
«Як ти знаєш? Я ж безтілесний?»
«Він не вижив би ,тому знаю
Що ти тут , мій друже небесний…

Щиро дякую я без тебе,
Не зумів би його підійняти,
Донеси подяку до неба,
Відпочинь, я буду пильнувати…»

Задрімав замучений ангел,
Відновив загублені сили,
Щоб над своїм бійцем вже зранку,
Підійняти зміцнені крила…
15.12.2018р.

           Британ Галина Ярославівна

Небесна Сотня

То в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная,

Свою дитину.

Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Золотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.

Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освіти.
І в мирі, Господи,
Прийми до Себе.

                                                                        Наталія Лавлєнцева.