Популярні публікації

понеділок, 5 травня 2014 р.


 
 

 


   Людство  іде  вперед  змінюючись   та  змінюючи  історію.   Сьогодні  ми   сягнули  величних  вершин  у  розвитку  науки  та  техніки. Та  незмінною лишається  материнська  любов,  велика,  ніжна  і  велична.

  Мама, матінка,  матуся, матусенька, ненька, ненечка. Скільки  тепла  та ніжності  ми  вкладаємо  саме  в  це слово,  яке найпершим  вимовляємо.
    Саме слово  МАТИ ми додаємо  до  найголовніших  понять  нашого  життя: Україна  - мати, ненька  Україна.
І  куди  б  не  закинула  нас  доля,  ми  завжди в своєму серці ніжно  бережем  найкоштовніший  скарб — материнську ласку,  любов, ніжність,  відданість.
 

 
 
 
У  нашім  раї  на  землі
Нічого  кращого  немає,
Як  тая  мати  молодая
З  своїм  дитяточком  малим.
Буває, іноді  дивлюся,
Дивуюсь  дивом  і  печаль
Охватить  душу;Стане  жаль
Мені  її  і  зажурюся,
І  перед  нею  помолюся,
Мов  перед  образом  святим
Тієї  Матері  святої,
Що  в  мир  наш  Бога  принесла...

Т. Г. Шевченко
 
 
 

  Велике  слово  “ рідна  мати”!

І  горе  дітям,  котрим  знати

Його  ізмалку  не  далось.

Ростуть  вони  мов  на  чужині,

Хиріють  серцем  в  самотині.

Іван  Манжура.
 

Антологія  української    поезії " Книга  про  матір"  зігріє  душу  кожного,  хто  її  читатиме. Книга  буде  слугувати  збереженню  і  примноженню  наших  духовних  цінностей ,  буде  сприяти вихованню  підростаючого  покоління  у  шані  та  повазі  Матерів  та  Материнства.
   У  виданні  вперше  тематично  підібрані  твори  232 - х   українських  поетів,  що  присвячені  українській  матері,  яка  на  важких  роздоріжжях  історії  самовіддано  бореться  за  добро  і  світло  в  житті  своїх  дітей,  за  продовження  роду,  а  значить - за  збереження    і  відродження  української  нації.
 
 

З  книги

Мамо,  я  навчився  писати.

аби  не  скінчався  мій  лист  до тебе.

Мамо,  я  розмовляти  навчився.

аби  не  урвалась  молитва  за  тебе.

Мамо,  я  ходити  навчився,

аби  не  заростала  стежка  до  тебе.

Мамо,  я  любити  навчився,

аби  тебе  стало  на  світі  більше

Віталій  Крикуненко 

 

 Лист  від  матері

... То  нічого  синочку,

Що  в  листі  три  рядочки,

Що  до  мене  багато

Ти  не  встиг  напиcати

 

Знаю,  в  тебе  турбота:

Навчання  і  робота,

І  жона  молоденька,

І  дитина  маленька.

 

Знаю,  віршів  малеча,

Не  вкладається  спати:

Певне, кожне  словечко

Треба  в  зіллі  купати.

 

Я  твої  три  рядочки

По  чотири  разочки,

Буду,  рідний  читати

І  їх  стане... багато.

  Василь  Василашко

   Поетичне  слово  матерям  від  поетів  володимиреччини

 

 

Матері

Твою  усмішку, мамо,  ношу  я  в  дорозі
далекій.
Твої  очі  зоріють  мені  крізь  віки  і  світи.
Моя  думка,  немов  золотий,  рудокрилий  лелека,
До  тебе, дорогої, як  вітер, як  промінь  летить.
Пригадую  собі  твої  руки  змозолені, мамо,
Твої  страдницькі  днини  і  ночі  безсонні  твої.
Побивалася  ти  мов  орлиця, матусю,  над  нами,
Коли  хтось  з  нас, дітей,чи  захворів,  чи  так  не  доїв.
А  траплялось, так  часто,що  ми  не  завжди  були  ситі,
Чорний  хліба  шматок  ти  ділила,  мов  святість  між  нас.
О  матусю  моя,  найрідніша, єдина  у  світі,
Чим  віддячу  тобі  за  отой  я  заплаканий  ча
Рідна  мамо  моя! Я  далекими  мрію  світами,
Та  про  отчий  поріг  не  забуду  ніколи  й  ніде,
Де  б  не  був,  де  б  не  жив,але  серцем  я  зрощений  з  вами,
І  сюди  повернусь, бо  мене,  наче  щастя  ти  ждеш.
В  журні й радісні  дні  все  до  тебе я  думкою  лину.
Твої  очі  сумні, мовби  сонце, чіяють  мені.
І  здається, ти  шепчеш: « Кріпися, хороший  мій  сину!»
І  я  сильним  стаю! І  мені  покоряються  дні.
                 Іван  Катрук
 
 
Мати  білить  хату  перед  святом,
Як  в  селі  це  водиться  завжди.
Довго  буде  щітка  танцювати,
Щоб  світліше  йшлося  нам  соди.
 
Радість  обігріє  ненці  очі,
Смуток  їх  росою  оросить,
Мріялось  колись, що  хата  отча
Пусткою  не  буде  і  на  мить…
 
Нас  же  доля  носить  невблаганна,
Як  осіннє  листя  вітровій.
Мати  білить  хату…
На  світанні
Лише  білий  сад  вклонився  їй…
   Іван  Сидорчик
 
 







Немає коментарів:

Дописати коментар