На книжкову полицю
Мій рідний край, моя
земля.
Замріяне Полісся.
Ну як би
жив без тебе
я?
Навік з тобою
зрісся!
Петро
Асауленко
Ця
книга зайняла особливе
місце на книжковій
полиці .Що ж це
за книга? Чим же
особлива вона?
Це поліський
літературно – краєзнавчий
квартальник « Бурштиновий край»
в якому ви
знайдете прозові та поетичні
твори, короткі відомості про
авторів - представників із
поліських районів. Виданий
в 2013 році в м.
Дубровиця. Засновником є Дубровицьке районне
літературно – мистецьке об’єднання « Журавлина». В редколегію
квартальника від Володимиреччини входить
Городний Олексій, журналіст газети " Володимирецький вісник",який і
подарував це цікаве
видання нашим користувачам. а до цього часу квартальник знаходився в архіві редакції
Я пропоную вам дещо із квартальника...
Дорогу топчем в
сонячний Едем.
Встаєм, спіткнувшись, й
знов уперто йдем.
Й себе питаєм: « Як
його знайти?
Як не заблудившись, в сад
отой пройти?
Він, може в злоті, славний
наш Едем!...»
Хапаєм, множим, горнемо
й гребем…
В кишені, в поли…
Й вибившись із
сил,
Лишаєм скарб свій… на краю
могил!..
За що ж
похвалять дочки і
сини?
За те, що в
хащах бродять і
вони?..
Ніщо скарби, і злото
й фетиші!
Скарб найдорожчий –
золото душі!
Так, це вірш «
Едем» Олексія Городного. Вірш про
нас….Вірш, який показує нас такими, які
ми є. Ми не завжди, на
жаль, радіємо коли
відчуваємо душу людську, чисту,
ніжну, вразливу.
Чиста – зкаламутим !..
Ніжна – також не пожаліємо!..
Вразлива – б’ємо сильніше!...
Ось така
вона – поезія…
Одним рядком…
А просто в
дущу!!! Так, це вона…
Катерина Діжурко.
Якось у чистому
полі
Зустрілася жінці Доля.
-
Хочеш, бери
для себе
Вроду , багатство – що треба.
Все при
нагоді здасться…
-
А можна вибрати
щастя?
-
Ніжно взяла
правицею:
- Не дай
боже, бути вдовицею!
Шматок чоловіку
вломила.
По щастячку
дітям вділила.
Мачину дала
сусідам
( Хай їх
обминають біди).
Частинка родині
дісталась,
Всім
іншим дещиця зосталась.
Глядь в руку
– рука порожня.
А
вдруге просити не
можна.
І
мовила жінка без
болю:
- Що ж
вдієш? Така моя доля…
Всім щастя
роздарувала –
Щаслива й
від того стала.
А
ми вміємо ось
так дарувати щастя
іншим?.. Чи вміємо любити …
Берегти і примножувати.
Ти засни
і згадай
Про Поліський
свій край,
Рушники в
материнських руках –
Твоя доля
на тих рушниках.
Це
рядки із вірша
Сергія Скібчика, який сьогодні - глолвний редактор газети " Володимирецький вісник"
Бережімо свій
край, як отой мамин
рушник і передаваймо
в спадщину своїм
дітям. Це самий найдорожчий скарб…
Ось і
перелистали ми листочків
кілька… Яка велика сила – слово!
