Дитинство синьооке, мов волошки

 Дорогий  читачу!  Я  сьогодні  хочу  познайомити  усіх  вас із  незвичайними  дітьми,  дітьми,  які  на  мою  думку,  не  вирвуть  зі  свого  життєвого  зошита  жодної  сторінки,  тому,  що  кожна  сторінка  являє  собою  живе  буйноцвіття., цілюще  джерело,  з  якого  хочеться  пити  і  пити…

Ці  дівчатка  народились  в  мальовничому  селі  Іванчі,   Володимирецького  району.

Любов  Бачинська.  Народилася  21  травня  1997  року.  Навчається  в  11  класі.  Любить  малювати,  шити,  в'язати.  Пише  вірші,  друкується  в  районній  газеті.

Анастасія   Бачинська.  Народилася  28  лютого  1999  року.  Навчається  в  9  класі. Навчається  в  музичній  школі.  Любить  грати  на  гітарі,  співати,  малювати.  Пише  вірші.  Друкується  в  районній  газеті.

Головне  їх  життєве  гасло: « Найголовніше  у  роботі – це  терпіння,  а  талант  приходить  із  щоденною  працею»

Цьгоріч  сестри  взяли  участь  у  Всеукраїнському  конкурсі  дитячої  творчості                  « Дитячі  історії  про  найголовніше»

Збірка  їх    художніх  творів  та  ілюстрацій , Волошкове  дитинство» , здобула  перемогу  не  лише   на  обласному  турі  конкурсу  а  й  республіканському. Дівчата  уже  готуються  їхати  до  Києва  по  нагороди.

 Читачі  збірки  потраплять  у  волошковий  світ  дитинства та  насолоджуватимуться  самобутньою  красою  поліського  краю .Книга  ознайомить  читачів  із  звичаями  та  традиціями  наших  батьків,  навчить  поважати  і  шанувати  старших,  любити  рідну  мову, Батьківщину. Книга  обрамлена  авторськими  ілюстраціями  та  витинанками.

 

Знайомтесь:

 Анастасія   Бачинська. 

Мова – диво  калинове

 

Мова – диво  калинове.
Мова – щастя,радість,сміх.
Мова – матінка  ранкова,
Що  годує  нас   дітей

Своїм  добрим, щирим  словом

І  приспівами  пісень
Мова – роси  капелька  прозора
І  пестливе  сонячне  проміння,
 

Стукіт  серця – це  теж  мова
І  любити  край  свій  вміння.
Хай  заграє ж   наша  мова
Через  довгий,  плинний  час

Кобзаревою  струною
І  для  мене  і  для  вас.

 Літо  наше  літечко

 Літо  наше, літечко.
Свіжий  вітерець.
Позбираю  квіточки
І  сплету  вінець

 Літо  наше ,літечко,
Граюся  і  йду.
Спіють  рясно  яблучка
В  нашому  саду.

 Літо  наше,  літечко,
В  малі  рученята,
Наберись,  водиченько,
Квіти  підливати.

 Літо,  наше  літечко,
Сонце  і  роса.
Біля  сонця  тішиться
Днинонька  красна.

 Літо, наше  літечко,
Весело  співа,
Вилітаючи  з  гніздечка,
Пташечка  маля.

 Літо,  наше  літечко
Літо – радість,  літо – сміх.
Літо – добра  вісточка
Для  усього  і  для  всіх.

Знайомтесь:

Любов  Бачинська

 
 Волошкове  дитинство

 Дитинство  синьооке,  мов  волошки,
Його  завжди  буває  зовсім  трошки.
Воно  веселе  і  дзвінкоголосе.
Розпустить  коси  і  блукає  босе.

Дитинство  різнобарвне   і  щасливе,
Яскраве, простодушне, галасливе,
Воно  ще  поряд, зовсім  недалеко,
Та  вже  летить  у  вирій,  мов  лелеки.

Дитинство  пахне  мамою  і  хлібом.
І  навіть  спогадом  сумує  ніби,
Та  завжди  в  пам’яті  моїй  просторе,
Безмежно – синє  волошкове  поле.

 Рідна  мова

 Моя  мово, рідна, мила,
В  світі  ти  така  єдина
Люблю  тебе  всім  серцем  я,
І  любить  вся  моя  сім'я

 Наш  край  тебе  плекає,
У  світі  величають,
Що  кращої  немає,
В  піснях  про  це  співають.

 Ти  наче  сонце  на  світанку –
Таке  прекрасне. Світле, ніжне.
І  як  той  жайвір  спозаранку
Співає  перші  гарні пісні.

 Наша  мова  кольорова,
Наша  мова  є  чудова.
Вона  найкраща  із  усіх,
І  дзвінка  неначе  сміх.

 Наша  мова  різнобарвна,
Вона  дуже – дуже  гарна,
А  ще  ніжна  і  співуча,
В  спілкуванні  дуже  зручна.

 Ось  така  вкраїнська  мова,
Наша  гордість  веселкова.