Ніколи не зістаритись душею.

ЇЇ сенс життя:  Ніколи не зістаритись душею.

  Сьогодні  я  для  вас  презентую  творчість  надзвичайної  людини,  Вчительки  з  великої  букви,  із  нашої  поліської  глибинки  ( с. Біле)  - Антоніни Омелянівни  Окуневич.

Педагогічний стаж:   40 років. Відмінник  освіти  України.

 Її  особливість  - вміння  удосконалювати  свою  педагогічну  майстерність,  вміння  легко  та  доступно,  цікаво  та  невимушено  подати  новий  матеріал  дітям.  Це  небайдужа,  принципова,  справедлива  вчителька  сьогодення.

Життєве кредо: «Щоб зворушувати, треба самому бути зворушеним. Щоб радувати, просвітлювати душевний світ., треба нести просвітленість у своєму серці, а серце нести високо». 

  О. П . Довженко .

Світ захоплень: писати вірші, вишивання, шиття. 

                             З  творчого  зошита
                     Антоніни  Омелянівни  Окуневич


 

 













Одягайте  вишиті  сорочки,

Хай  вас  буде  зручно  їх  носить.
Хай  ростуть  у  них  сини  і  дочки
На  землі  своїй  відведено  їм  жить.

 

На  сорочках  маки  і  волошки,
А  ще  жито  стигле  в  колосках,

Ще  калина,  незабудок  трошки…
Україна  світить  в  них  в  віках.

 

Одягайте  вишиті  сорочки,

Не  соромтеся  носити  їх.
Вони  національна  наша  гордість,
Душу  українця  видно  в  них.

«Ой,  синочки, любі  соколята,

Ой, чого  не  йдете  до  воріт ?»

Чайкою  тужила  сива  мати,
Діточок  ждучи  вже  стільки  літ.

 І  ночей  багато  не  доспала,
Скільки  їх  вже  зустрічала  в  снах!

Часу  вже  пройшло  з  тих  пір  чимало,
А  синочків  все  нема  й  нема.

 Захищали  землю  свою  рідну,
Сонця  погасити  не  дали.

А  вона  в  хатину  свою  білу
Кликала  синочків  із  війни.

 Не  вернулись,  полягли  далеко.
А  вона  все  жде  їх  із  доріг

А  на  хаті  в’ють  гніздо  лелеки,
Біля  хати  чуть  дитячий  сміх.

 Нас  не  знищити  нікому  і  ніколи,
Птахи  хай  літають  над  селом.

Чиїсь  діти  хай  ідуть  до  школи,
Хай  панує  вічний  мир  кругом.

 
Скоромовки


Як купила Міла мила,
То щодень обличчя мила.
Муха, муха – цокотуха
Сіла Мишкові на вухо.

 
Комариха комара до роботи запрягла.
Разом тісто замісили, разом пироги ліпили.

 
Не робила Міла діла
І учитись не хотіла.
Хоч нічого не уміла,
Зате з апетитом їла.

 
Маленький щупачок
Попав діду на гачок.
Дід зняв щупачка
Із рибацького гачка.

 

Загадки



Не пташка, а літає,
Не співає, а гуде.
Зло на нього кожен має.
Він зника, як дощ іде.

( Комар)

 
Як сердитий, то гуде,
Сонцем обігрітий - ніжить.
Хмари гонить – дощ іде,
Розжене – то сонце світить.

( Вітер)

 Бачить  добре серед ночі,
Має великі, як окуляри, очі.

(Сова )

 Довгий ніс має,
Ним машини піднімає.

(Підйомний кран)