Весела, чарівна, дружелюбна, комунікабельна … Це наша
Катя! Вона не лише
має чарівний голос,
а й пробує себе
в поезії. Сьогодні
для вас я відкриваю декілька
сторінок із її поетичного зошита. Не
будьте надто суворими
читачами, адже вона ще
така юна…. Учениця …
Лишень 16 років….
Знайомтесь:
Катя Петрина
Соловей
маленький,
так високо
літає,
і пісеньку свою
він голосно
співає.
Цю пісеньку
видзвоннють
дзвіночки ,
підспівують
дубочки.
про сонце
ясне,
ця пісенька
про день
прекрасний.
Усі радіють!
Так весело
і гамірно
навкруг.
А я собі тихенько
мрію
під пісню цю,
Сховавшись від усіх
на луг.
*********
Стоїть красуня
зеленава
ошатна і так гарно
вбрана.
Красиві іграшки
висять.
З прозорих кульок.
Різні барви
миготять.
А кольорові світлячки,
яскраво світять
мов свічки.
Стоїть під нею
Дід Мороз.
А поруч і Снігурочка.
Така красива
й чепурна.
Справжня красунечка.
Стоять собі
тихенько,
під ялинкою
маленькі.
Літні канікули
Останній дзвоник пролунав,
Веселі ігри нагадав.
Біжімо друзі у зелений гай,
пограєм у “Наздоганяй”.
Ходімо ж друзі у садок,
поласуєм смачних грушок.
Ходімо друзі ми на річку,
та покупаємось в водичці.
Провідаю я ще бабусю,
мою старенькую Марусю.
Давненько я не бачила село,
давненько вже мене там не було.
Ось вже канікули кінчаються.
І вже уроки починаються.
Вже перший дзвоник пролунав.
Усі знання нам нагадав.
Наступного літа чекатимемо.
І знов усі весело гратимемо.
Стоїть книжка
на полиці,
Дехто думає:
”Дурниці”!
Навіщо мені книжка?!
Піду пограю в “Коти — мишки”.
Книги — книги,
то нудота.
Щось читати
неохота.
Навіщо вони
взагалі?
Не цікаві та нудні.
Та придивись
гарненько.
Читати —
навіть цікавенько.
Тут стільки пригод різних:
принцеса — красуня
і чаклун грізний.
Країна нам досі
невідана.
Таке все чудне
й незвідане.
А скільки мудрого
в ній
з неї черпаю в розум
я
свій.
Тож не забувай про книгу.
Друже.
Читай, люби і цінуй її
дуже.
Немає коментарів:
Дописати коментар