Сьогодні для Вас – поезія Мовчуна
Богдана Сергійовича, який народився 21.12. 2004 року в с. Острівці.
Навчається в Любахівській ЗОШ І – ІІІ ступенів у 10 класі на індивідуальній
формі навчання за програмою для дітей з
порушеннями опорно – рухового апарату.
Закоханий у поезію юнак, не зважаючи на свої душевні
та фізичні рани, залишився щирим, відвертим, з відкритою душею та гарячим
серцем. Він болісно переживає події, що відбуваються в нашій країні.Серце юнака не зачерствіло. Не
живе він лише своїми особистими проблемами,а хоче всяк допомогти своїй країні
швидше залікувати рани…
Коли вчитуєшся в рядки його
віршів, то ніби проходиш отими тернистими шляхами історії, відчуваєш дух
боротьби та незламності нашого народу.
Тож на Ваш розсуд … Читайте і
діліться враженнями.
Мамо знай
Ось я народився і побачив світ
Хоч не чітко та я радий, що я біля мами…
Дуже скоро все зміниться:
Будуть перші кроки і падіння,
Й проблеми різні…
Мамо, знай, якщо я стану
Холодним айсбергом,
А серце моє буде стальним,
Моїй душі ти будеш полум’ям,
Аби я ніколи остаточно не замерз.
В мене будуть злети і падіння,
Щоразу ти мене ловитимеш.
Віддаватимеш все для того,
Щоб у мене було більше ніж у тебе.
Я дуже і просто тобі дякую.
Ти бажатимеш мені чистого неба,
Прямої дороги до вершин.
І аби зустрів єдину свою.
Одного разу скажеш – прощай…
Але я не забуду все це ніколи.
* * *
Зранена, зраджена але не зламана,
Замордована,скалічена та не схилена.
Із серцем зрешеченим від куль вражих.
На смерть слали тебе не раз…
Але сама палачем для царя – пана ставала.
Мільйони сердець було спинено насильно.
Лише за те, що бились в один ритм за Україну.
Яка у кожного своя ця країна:
У когось це родина й дім свій,
А в іншого це рідний край і земля.
Настане день, коли ангели тих сердець постануть.
І загудуть в сурми для ворогів та зрадників.
Постане Русинія на руїнах вражих.
Буде слава і воля в роді козацькому
В Вкраїні нескорених людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар